Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Психический трепет у меня нынче, братишки, да охуенно. Охуенно потому, что сегодня у меня есть свежая закладка на гашиш. Капец, какие они красивые, эти маленькие черные комочки гандона. Как маленькие черные собаки, которые вот-вот начнут лаять и вырываться из своего пакетика. Нет, братва, это не какие-то пизданутые крисы или медленный - героин, это самый настоящий гашиш.
Чую, что сегодня будет славный вечер, поэтому я решила схватить пачку комиксов и отправиться на площадь. Как раз будет время полистать их, наслаждаясь запахом свежего дурбазола и настоящей наркоманской атмосферой. Мое сердце бьется так быстро, словно я только что съела пачку баклахи. Но нет, это не быстрый hardcore, это просто мое волнение перед приключением на уровне космоса.
Я опускаюсь на площадь, где мояшкина уже ждет меня. Она всегда знает, где найти хороший гашиш. Вообще, мояшкина - моя лучшая подруга. Мы вместе прошли многое: от первых закладок в подворотне до кайфовых ночей на крыше многоэтажки.
Я иду по площади, окруженная толпой разношерстных парней и девчонок. Здесь есть нигеры, панки, гопники и просто обычные придурки, которые тусуются здесь, чтобы оторваться по полной. Все они ищут свою порцию удовольствия, свою дозу счастья. Все они - мои товарищи по несчастью, мои братья и сестры на этой наркотической вечеринке.
И вот, я нашла свое место на площади. Жму в руке пачку гашиша и открываю один из комиксов.
Первые пару штрихов и я уже находусь в другом мире. Мой взгляд скользит по страницам, словно ледокол, пробивающийся через горы. Я вижу яркие цвета, красивые лица и невероятные приключения. Мояшкина рядом со мной читает свой комикс, и я слышу, как она смеется. Ее смех проникает в мою душу, словно нежный шелк, согревающий сердце.
Все вокруг меня кажется таким забавным и интересным. Я смотрю на людей, на их движения и выражения лиц и понимаю, что в этот момент мы сливаемся в едином ритме. Мы все находимся здесь, чтобы забыть о реальности и погрузиться в мир фантазий и наркотического экстаза.
Время идет так медленно, что кажется, что мы находимся на этой площади уже несколько дней. Время потеряло свое значение, и я уже не помню, когда я в последний раз нормально спала. Но это неважно. Здесь, на площади, я чувствую себя живой и настоящей.
Никакой суеты, никаких проблем, только музыка гитары и запах гашишных закладок. Я забываю о своих проблемах, о своих страхах и боли. Здесь я свободна и непобедима.
А когда наступает утро и я возвращаюсь домой, я чувствую себя обновленной и счастливой. Мое тело сильно уставшее, но моя душа полна энергии и желания жить. Я знаю, что скоро снова отправлюсь на площадь, чтобы встретить своих друзей и продолжить нашу наркотическую сказку.
Здесь, на площади, я не просто читаю комиксы, я живу ими. Я становлюсь героиней своей собственной истории, где нет места скучной и серой реальности. Здесь я могу быть кем угодно и делать что угодно.
И вот, заканчивается мой рассказ о том, как я купила гашиш и читала комиксы на площади. Но это лишь малая часть нашей истории, братишки. Все, что я могу сказать вам - попробуйте, откройте свой мир наркотических приключений и узнайте, что такое настоящая свобода. Они могут поглотить вас и разрушить вашу жизнь до основания. - неизвестный автор